20160614_105403[1]Після трьох годин в дорозі мене зустрів Париж. Мій автобус прибував на вокзал Берсі. Я мав ночувати у знайомих. Вони розписали мені у е-мейлі, як я маю добратися до них додому. Але на щастя, вони мене зустріли на вокзалі і я вже разом з ними поїхав до них на хату. Чому на щастя? Та тому що вони живуть у китайському кварталі, де багато хмарачосів. І треба було би трошки потратити часу і попотіти, щоб знайти їх житло.

Сім’я, у якої я жив, інтернаціональна. Він(Кирил) француз, вона(Селія) з Тайланду. Тому на вечерю Кирил приготував морепродукти, а Селія – рис. Ясне діло, що під вино 🙂 Смачно повечерявши, ми сіли дивитися футбол на проекторі під французьке пиво і різні ніштячки до пива. Було бажання поїхати і прогулятися по вечірньому Парижі. Але у цей вечір у Парижі відбувався один з матчів Євро, тому вирішив нікуди не рухатися.

Рано, я з Кирилом, забігли у ресторан на районі до його знайомих на чашку кави. Після кави попрощалися і розбіглися. Він у своїх справах, а я дивитися на Париж.

На метро я доїхав до самої Ейфелової вежі. Була 10 година ранку. Територія біля вежі була вся огороджена, бо біля вже знаходилася фан-зона. Бажання заходити на територію у мене відпало, коли я побачив як перевіряють тебе і твої речі на вході. Я собою мав рюкзак, де були мої всі речі і бажання зараз вигружати все з рюкзака для детальної перевірки не було. Тому я пішов дальше.

Погода явно не тішила. Відійшовши не так далеко від вежі почав падати дощ. Прийшлося шукати місце, де можна було перечекати. Правда цей дощ був єдиний у цей день, який мене застав у місті. Після цього виглянуло сонечко, а я вузькими паризькими вуличками попрямував пішки до Тріумфальної арки. По дорозі натрапив на Starbucks. Вирішив зайти і прокаптестити їхнє еспресо. Фігове еспресо, я Вам скажу( за 10 бальною шкалою на 4.

На підході до Арки відчувалося пожвавлення, відчувався справжній Париж: туристи, фанати, місцеві, скутеристи.

Підійшов я до Арки, подивився, зробив селфі і вирушив до Мулен Руж. Так як з часом в мене було обмеження(в 17 годині я мав автобус на Ренн), то біля Мулен Ружу була стандартна процедура: прийшов, подивився, зробив селфі і поїхав дальше.

Поїхав глянути на Квазімодо, на Собор Паризької Богоматері. Біля Собору було дійсно багато туристів. А ще більша черга була, щоб піднятися на верх Собору. Довго я тут не затримувався, знову ж таки: прийшов, подивився, зробив селфі і поїхав на вокзал Берсі.

Вже вдруге я був у Парижі і вдруге в експрес режимі. Ну правда цього разу побачив трошки більше ніж минулого разу(минулого разу вежу взагалі бачив з вікна автобуса). Напевне вже за третім заходом я виділю на Париж більше часу 😉

На годиннику 17-10 і мій автобус вирушає до Ренна

Фото з Парижу ТУТ

P.S. так як на даний момент місця на хостингу не дуже багато, а фотографій багато, тому змушений викладати фото на photos.google.com. Вибачте за незручності 🙂

 

 

Written by Petro Kryvyi

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *