20160611_093434Планували ми виїжджати зі Львова раненько. Ми знали про страйк польських митників і ми не хотіли стояти на кордоні у самий пік спеки. Приїхали на кордон о 6-15. Сказати що була черга – це нічого не сказати. Хто підписаний на мій твітер, то напевно знає(пам*ятає), що робилося у цей день на кордоні. Черга помаленько рухалася, люди знайомилися один з одним, їли хот-доги і давали виручку заправці ОККО.

15-00 – сталося свято. Ми переїхали кордон і тримали курс на Краків, де мали забрати Вована(Таня їхала з нами зі Львова).

16-00 – ми приїхали у Краків і у нас постало питання: чи вирушати дальше у дорогу і біля Вроцлава ночувати чи ночувати у Кракові. Вирішили їхати до Вроцлава, щоб не залишати на суботу 1300км. Як не як близько 300 км могли кардинально поміняти ситуацію на наступний день.

Близько 22-00 години ми приїхали у Вроцлав на нашу забукану квартиру і біля 23 години поселилися, так як рецепшн був окремо від квартири.

У суботу близько 9-30 ми виїхали з Вроцлава і тримали курс на Брюсель, де був наш наступний піт-стоп. Попереду нас чекав довгий тріп через усю Німеччину. З самого ранку я мав надію на німецькі автобани і що ми приїдемо до Брюселя біля 18-00(19-00) години. Але через ремонт автобанів ми два рази збилися з дороги і поїхали “підпільними стежками, через поле, через гай”( А біля німецького міста Kassel ми заблудилися і втратили близького години часу(

В’їхавши на територію Бельгії ми зрозуміли, що тут не німецькі автобани(на них ми собі позволяли і цілих 170км/год 🙂 ) і всі дотримуються швидкісних режимів. Бажання бути оштрафованим не було. Близько 10 години вечора ми вїхали у Брюсель і місто нас зустріло шквальним дощем. Моментами не було видно дороги. Але ми все таки вдало добралися до нашого хостела, де нас чекав сюрприз.

На рецепшені сидів старенький дідусь, який зовсі не “спік Інгліш”. Коли ми на жестах почали показувати, що ми забронювали місця на сьогодні, то він розвів руками і сказав, що ніякої броні немає( Порекомендував чекати власника хостелу і з ним вирішувати. Десь через годину прийшов власник, втішив нас що вільних місць немає. Доречі, крім нас там ще сиділи інші люди, які забронювали хостел, але вільних місць не було. Щоб не втрачати гроші, власник(якийсь араб) почав думати-гадати, куда бо то нас поселити. І поселив нас поверхом вище у приміщення, яке готується для розширення хостелу, але де ще робиться ремонт. Там ми і ночували. Залягли, так би мовити,  у хостелі в Брюселі 😀

Часу, щоб прогулятися по Брюселю не дуже то було, тому ми біля 10 ранку вирушили на Лілль. По дорозі ми зупинилися на заправці, де зустріли українців і німців, які теж тримали курс на Лілль. Близько 13ї години ми приїхали у Лілль і почали шукати забукану квартиру.

Далі буде..

Декілька відео і фото тут

Тур де ЄВРО-2016: вступ тут

Written by Petro Kryvyi

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *